все новости

Кубок Дэвиса. Несколько слов о шведских традициях

На следующей неделе наш ждет весьма непростой матч в первом круге Кубка Дэвиса Первой группы Евро-Африканской зоны против команды Швеции. Победитель противостояния в апреле встретится со сборной Португалии за право выйти в плэй-офф Мировой группы, проигравший будет ждать осени, чтобы побороться за право остаться в Первой группе. Осенний матч, скорее всего, пройдет в сентябре, и сражаться там придется (опять-таки – вероятнее всего) с ЮАР. Разумеется, очень бы хотелось, чтобы Украина отправилась в апрель, но, повторимся, схватка предстоит нешуточная. Да, мы ранее дважды встречались со шведами и оба раза победили, но матчи всегда были упорными. К тому же, вчера на челленджере в Ренне лидер гостей Элиас  Ймер выиграл у нашего первого номера Сергея Стаховского – 6:1; 3:6; 6:3… Но важнее всего то, что у Швеции богатейший триумфальный опыт выступлений в Кубке Дэвиса! Предлагаем вашему вниманию краткий исторический экскурс, подготовленный пресс-службой ФТУ.

Славетна шведська історія

Серед тих країн, з якими Україна встигла зіграти в матчах Кубка Девіса, найбільш славетну історію виступів у боротьбі за Срібну Салатницю, мають Великобританія та Швеція. Оскільки ми знову зустрічаємося зі скандинавами, то мова далі піде саме про них. А почнемо з того, що Швеція 7 разів завойовувала головний трофей Кубка Девіса. Вперше це сталося в 1975 році.

В ті часи Кубок грався за іншою схемою ніж зараз. 1975 рік шведи почали в Європейській зоні «А». Послідовно обіграли Польщу – 4:1, ФРН – 3:2, СРСР – 3:2. У фіналі Зони здолали опір Іспанії – 3:2, після чого продовжили виступи вже у Світовій групі. Обіграли Чілі – 4:1, вийшли в фінал, де зійшлися з дуже сильною Чехословаччиною. Героєм став 19-річний Бьорн Борг. Він виграв дві одиночні зустрічі (у Іржі Хребека та чемпіона Вімблдону Яна Кодеша), а також в парі з лідером команди Ове Бенгтсоном взяв гору над Кодешем і Владіміром Жедніком. Бенгтсон свої поєдинки програв, тож загальний рахунок виглядав – 3:2 на користь шведів. Слід зазначити, що Борг не віддав суперникам жодного сету.

Після першого здобуття Срібної Салатниці Швеція на деякий час відійшла на другі ролі в Кубку Девіса, повернувшись на вищу орбіту лише в 1983 році. Тоді вдалося пройти до фіналу. У складі знову буд 19-річний тенісист – Матч Віландер. Саме він, обігравши Пата Кеша та Джона Фітцжеральда, приніс два очка своїй збірній. Але цього для перемоги над Австралією не вистачило. Дві одиночки програв Оакім Ністрьом, і Андерс Яррід з Хансом Сімонссоном поступилися в парі.

Проте вже наступного року, 1984-го, Швеція вдруге здобула головний трофей. В фіналі вони достроково розправилися з США. Віландер в трьох сетах пройшов Джиммі Коннорса, Хенрік Сундстрьом виявився сильнішим за Джона Макінроя, а потім в парі Андрес Яррід та 18-річний Стефан Едберг розібралися з МАкінроєм і Пітером Флемінгом.

1985 рік. Черговий фінал і третя перемога. Цього разу над Німеччиною – 3:2. І події розгорталися драматичніше, адже у складі суперників виступав 18-річний Борис Беккєр. Він обіграв і Віландера, і Едберга, але не зміг в парі з Андреасом Маурером протистояти Ністрьому та Віландеру. Поступився в своїх одиночках і Міхаель Фестпхаль (спочатку Віландеру, потім Едбергу), то ж Салатниця втретя опинилася в руках шведської дружини.

В 1986 році в фіналі у складі Швеції не було Віландера. Основне навантаження припало на Едберга, але вже в першій зустрічі з командою Австралії Стефан поступився Пату Кешу – 11:13; 11:13; 4:6. Мікаель Пернфорс зрівняв рахунок, розправившись з Полом Макнамі – 6:3; 6:1; 6:3, але після пари Австралія знову вийшла вперед: Кеш та Джон Фітцжеральд перемогли Едберга та Ярріда – 6:3; 6:4; 4:6; 6:1. А потім Кеш поставив переможну крапку в протистоянні з Пернфорсом – 2:6; 4:6; 6:3; 6:4; 6:3. У п’ятій зустрічі, яка вже нічого не вирішувала, Едберг переграв Макнамі – 10:8; 6:4.

В фіналі 1987 року знову виступив Віландер. Цікаво, що Едберг також був у заявці, але на корти не виходив. Напевно капітан Ханс Олссон виріш, що з Індією впораються й без допомоги Стефана. Так воно й вийшло. Матс легко розібрався з Рамешем Крішнаном, так само впевнено обіграв Віджая Арітража Яррід, а потім в парі Ністрьом і Віландер здолали Віджая та Ананда Армрітражів. Для проформи Яррід з Віландером виграли ‘ останні дві зустрічі. Таким чином Швеція в четверте стала чемпіоном Кубка Девіса, однак вперше здобула трофей з рахунком – 5:0.

В 1988 Швеція в шосте поспіль вийшла в фінал Кубка Девіса. Билися знову з ФРН і цього разу поступилися – 1:4. Почалося все з того, що Віландер несподівано поступився Карлу-Уве Штеєбу – 10:8; 6:1; 2:6; 4:6; 6:8. Потім Беккєр впевнено обіграв Едберга – 6:3; 6:1; 6:4, а на додаток Борис з Еріком Хеленом зломили опір Едберга та Ярріда в парі – 3:6; 2:6; 7:5; 6:3; 6:2. Дострокова перемога німців. Але ж в двох зустрічах вони поступалися – 0:2 по сетам… Завршився матч перемогою Едберга над Штеєбом і відмовою Кента Карлссона грати проти Патріка Кюнена.

В 1989 році фінал повторився. Швеція проти ФРН. І знову німці виявилися сильнішими – 3:2. На початку протистояння Віландер взяв реванш у Штеєба. Треба відмітити, що того року в Кубку Девіса вперше були застосовані тай-брейки в усіх сетах крім п’ятого. Матс виграв в п’яти партіях – 5:7; 7:6 (7:0); 6:7 (4:7); 6:2; 6:3. Але Беккєр вчергово розправився з Едбергом – 6:2; 6:2; 6:4. Борис з Хеленом були сильнішими за Яна Гуннарссона та Ярріда й в парі – 7:6 (8:6); 6:4; 3:6; 6:7 (4:7); 6:4, а потім Бекер не залишив шансів Матсу – 6:2; 6:0; 6:2. Формальне очко приніс команді Едберг, обігравши Штеєба – 6:2; 6:4.

Сім років Швеція виходила до фіналів Кубка Девіса. Але в 1990-му несподівано вже в першому колі зазнала поразки від Італії – 2:3. Правда, в команді не було Едберга… Проте виступав Віландер. Однак це був не його матч. В перший день Матс з великими труднощами здолав Омара Кампорезе – 6:4; 6:4; 5:7; 6:7 (1:7); 6:4, а в третій поступився у вирішальній зустрічі (командний рахунок був рівним – 2:2) Паоло Кане – 4:6; 6:3; 6:4; 5:7; 5:7.

Наступного разу пройти в фінал вдалося тільки в 1994 році. Суперником була Росія. Швеція в п’ятий раз стала переможцем Кубка Девіса – 4:1. Рахунок начебто легкий, але насправді події розвивалися дуже напружено. Едберг у відчайдушних п’яти сетах здолав Олександра Волкова – 6:4; 6:2; 6:7 (2:7); 0:6; 8:6. Магнус Ларссон так само в п’яти партіях пройшов Євгена Кафельнікова – 6:0; 6:2; 3:6; 2:6; 6:3. Ян Апель та Йонас Бьоркман поставили крапку в матчі, проте ї бій з Кафельніковим і Андрієм Ольховським також тривав п’ять сетів – 6:7 (4:7); 6:2; 6:3; 1:6; 8:6. В формальних зустрічах Евген обіграв Стефана, а Олександр поступився Магнусу.

В фіналі 1996 року Швеція поступилася Франції. Едберг програв Седріку Пьоліну – 3:6; 4:6; 3:6. Томас Енквіст здолав Арно Бьоча – 6:4; 6:3; 7:6 (7:2). В парі французи Гі Форже та Гільом Ру обіграли Бьоркмана та Нікласа Култі – 6:3; 1:6; 6:3; 6:3. Ранком в неділю Енквіст зрівняв рахунок, вигравши у Пьоліна – 3:6; 6:7 (8:10); 6:4; 6:4; 9:7, а от Култі не зміг впоратися з Бьочем – 6:7 (2:7); 6:2; 6:4; 6:7 (5:7); 8:10.

В 1997-му в домашньому фіналі Швеція буквально розгромила США – 5:0. В принципі, сама перемога була ймовірною, але загальний рахунок став справжньою сенсацією. Адже за гостей грали й Піт Сампрас, і Майкл Чанг. Але… Перший день почався перемогою Бьоркмана над Чангом – 7:5; 1:6; 6:3; 6:3. Всі були впевнені, що Піт зрівняю рахунок, однак Сампрас через травму не зміг довести до кінця свій поєдинок проти Магнуса Ларссона – 6:3; 6:7 (1:7); 1:2 (відмова). Бьоркман з Култі легко виграли пару у Тодда Мартіна та Джонатана Старка – 6:4; 6:4; 6:4. Йонас потім легко розправився зі Старком – 6:1; 6:1, а от Ларссон в запеклій боротьбі подолав спротив Чанга – 7:6 (7:4); 6:7 (6:8); 6:4. Шоста перемога в Кубку Девіса!

В 1998 році Швеція в сьомий і поки що останній раз святкувала перемогу в Кубку Девіса. Фінал грали на виїзді в Італії й виграли у господарів – 4:1. Початок матчу натякав на напружену боротьбу. Магнус Норман ледь не програв Андреа Гауденці – 6:7 (9:11); 7:6 (7:0); 4:6; 6:3; 6:6 – італіець через травму був змушений припинити зустріч. Далі проблем у гостей не було. Магнус Густафссон в трьох сетах обіграв Давіде Сангінетті, Бьоркман з Култі також в трьох впоралися з Дієго Наргісо й Сангінетті, потім Магнус Густафссон виграв у Джанлукі Поцці, а Норман поступився Наргісо.  Можливо, якби не травма Гауденці, все могло б скластися інакше. Хоча італійці від самого початку припустилися помилки, обравши грунтовий корт. Це покриття на кращим чином підходило Андреа, а шведам, в принципі, біло все одно на якому корті грати.

В 1999 році Швеція вперше з 1981-го покинула Світову групу, поступившись в першому колі Словаччині, а в плей-офф – Австрії. Однак вже в 2000-му після перемог над Фінляндією та Індією вони повернулися в вищу лігу й трималися там до 2012 року. За цей час двічі доходили до півфіналів: в 2001-му (перемогли Чехію та Росію, поступилися Австралії) і в 2007-му (обіграли Білорусь та Аргентину, програли США). В 2012-му Швеція в першому колі не змогла впоратися з Сербією – 1:4, а в плей-офф поступилася Бельгії – 0:5. З того часу команда вправно виступає в Першій групі Євро-Африканської зони.

Україна та Швеція зустрічалися до цього часу двічі. В 2013 році ми приймали матч у ВТК «Мегарон», де здобули вельми важку перемогу – 3:2. Протистояння почалося зустріччю Олександра Долгополова та Ісака Арвідссона. Киянин виграв – 6:2; 6:0; 7:6 (7:5). Але Маркус Ерікссон зрівняв рахунок у зустрічі з Денисом Молчановим – 7:5; 4:6; 6:4; 6:4. В парі гості, Йохан Брюнстрьом і Роберт Ліндштедт виявилися сильнішими за Молчанова та Сергія Стаховського – 6:4; 6:3; 3:6; 6:7 (3:7); 6:4. В неділю Долгополов обіграв Ерікссона – 3:6; 6:1; 6:4; 6:3, а Стаховський довів справу до кінця в поєдинку з Арвідссоном – 6:2; 6:3; 7:5. В 2014-му вже ми відправилися в Мальме й перемогли – 4:1. Хоча знову не без проблем. В першій зустрічі Стаховський ледь не поступився Брюнстрьому – 6:4; 6:4; 5:7; 3:6; 13:11. Артем Смірнов впевнено розібрався з Ерікссоном – 6:4; 6:1; 6:2. В парі господарі були сильнішими: Брюнстрьом і Ліндштедт –Молчанов і Сергій Бубка – 7:6 (7:4); 6:7 (6:8); 3:6; 6:4; 10:8. В неділю Стаховський виграв у Ерікссона – 7:6 (7:5); 7:6 (7:4); 6:4, а Бубка у Лінштедта – 5:7; 7:6 (7:3) (відмова).

Цікаво, що в ті роки, коли Україна зустрічалася зі Швецією, ми виходили до плей-офф Світової групи. В 2013-му поступилися на цій стадії Іспанії – 0:5, в 2014-му Бельгії – 2:3.

Прес-служба ФТУ

25.01.2018
http://www.ukrtennis.com


Коментарии

comments powered by HyperComments